Блащук Микола Валерійович

22 серпня 1983 – 14 грудня 2023

     

     Народився  Микола 22 серпня 1983 року.  В  Авангарді. До школи відвідував Авангардівський дитячий садок «Берізка».

     У 1991 році пішов до 130-ї школи, а 9-10-11 класи закінчував в 45-ій школі м. Одеси.

     З 9 класу знаходив можливість допомогти батькам і не цурався любої роботи ,яка допомагала сім’ї вижити в важкі часи 90-х років.

     Як говорять про нього знайомі і друзі: «Прекрасна людина з золотими руками» міг робити все, як справжній чоловік.

      Ніколи не відмовляв в допомозі, ділився всім – навіть віддавав останнє…

     Працював наш герой  в різних галузях: був далекобійником, комірником, продавцем на територій підприємства Промтоварний ринок», займався ремонтами, будував висотні будинки, як в Одесі так і в Києві.

      Як і для всіх нас життя надавало різні сюрпризи, але Микола всі складнощі вирішував з оптимізмом і посмішкою на обличчі.

     В 2020 році зустрів дівчину, своє шкільне кохання, про яке мріяв все своє життя, і наважився її в цьому зізнатись.

     Вже будучи в лавах ЗСУ в 2023 році, пара офіційно оформила свої відносини ставши чоловіком та дружиною.

      Наш герой на початку повномасштабного вторгнення, приймав активну участь в теробороні селища, забезпечуючи спокійні ночі авангардівців.

      До лав ЗСУ був призваний  11 Березня 2023 року, служив водієм другого механізованого відділу, першого взводу, 4 роти 2 батальйону в/ч А 4576 під девізом «Віра сильніша за страх» у славетній 41 бригаді.

     Користувався повагою командирів та побратимів. Неодноразово рятував бійців з поля бою, доставляючи їх в медичні заклади, після важких поранень, коли життя вираховувалось хвилинами. 

     14 грудня 2023  Під час  ворожої атаки Микола Блащук  потрапив під шквальний ворожий артилерійський вогонь , в наслідок якого отримав важкі поранення не сумісні з життям…

      Загинув біля села Синьківка Куп’янського району Харківської області.