Ісько Павло Валерійович
2 березня 1987 – 5 вересня 2022
- Ісько Павло Валерійович
- Дата народження – дата загибелі:
02.03.1987 – 05.09.2022 - Підрозділ: 137 окремий батальйон морської піхоти Військово-морських сил
- Нагороди: Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Ісько Павло Валерійович народився в місті Одеса, 2 березня 1987 року. Разом з Павлом народився і його брат Роман, який молодший за нього на 15 хвилин.
Брати з старшою сестрою виховувалися у любові, повазі та злагоді. Батько Валерій Григорович все своє життя присвятив праці в органах внутрішніх справ тому і хлопцям заклав найкращі чоловічі якості: мужність, впевненість, благородство, та любов до своєї країни. Мати – Ніна Михайлівна разом з дочкою Іриною віддавали своїм чоловікам любов, тепло та ласку.
До Авангарду родина Ісько переїхали у 1995 році. Павло навчався в Одеській міській загальноосвітній школі номер 130. Вищу освіту отримав в Одеській Державній академії будівництва та архітектури.
В 2008 році одружився на Лілії Ісько, а вже у 2009 році молода родина стали батьками маленької яскравої донечки, якій два тижні молодий батько підбирав ім’я бо шукав найкрасивіше – Маргарита.
Рік назад, під час відкритого воєнного вторгнення росії в Україну голова родини Валерій Ісько сказав своїм синам лише одну фразу: «Хлопці, Ви знаєте що робити!». Молодший син Роман служить в збройних силах України в зенітно-ракетних військах.
А 19 березня 2022 року старший брат Павло пішов добровольцем до лав збройних сил України. Через стан здоров’я, Павла не відразу мобілізували, але його наполегливість та вихованість привела його до збройних сил України і він став – снайпером, відділення снайперів військової частини А 3821, 137-го окремого батальйону морської піхоти Військово-морських сил.
Жахливу звістку про втрату Павла родина отримали у вересні 2022 року, але поховати військового не було можливим через недоступність до місця загибелі.
5 довгих, жахливих місяців пошуків загиблого сина, чоловіка, батька….., місяці безсонних ночей під шпиталями в надії, що рідна людина поранена, але жива…. Довгі місяці про його долю не було нічого відомо.
10 листопада 2022 року підчас контрнаступальних дій спеціальними силами оборони були звільнені населені пункти в Херсонські області. Тіло військового знайшли на бойовій позиції під селом Костромка, що на Херсонщині. В цей же час розпочато процедуру підтвердження особи загиблого.
28 лютого 2023 результати експертизи ДНК засвідчили, що загиблий військовий – Ісько Павло Валерійович.
Павло, був справжнім воїном, мужньо боровся за волю та незалежність України, його ім’я вже «золотими» літерами вписано в історію України та Авангардівської громади!
Герої не вмирають. Вони поповнюють ряди небесного війська і вічно живуть в нашій пам’яті …