Килинич Василь Олегович

15 квітня 1967 – 18 березня 2022

•      
•      
•      
• Килинич Василь Олегович
•      
• Дата народження – дата загибелі:
  15.04.1967 – 18.03.2022
•      
• Підрозділ: 35 бригада
•      
• Нагороди:
  Відзнака Президента України «За участь в Антитерористичній операції»,
  Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)

     Народився Василь Олегович 15 квітня 1967 року в місті Кривий Ріг. Своє навчання почав в Свірневацькій СШ Голованівського району Кіровоградської області в 1974 році. В зв’язку з тим, що в 1979 сім’я переїхала до села Щербанка Роздільнянського району Одеської області, закінчив своє навчання і отримав повну середню освіту в Щербанській СШ. А в 1985 році, як і багато інших хлопців був призваний на строкову службу. Після закінчення строкової служби в 1987 році відразу пішов працювати в радгосп ім. Суворова  села Щербанки.

     Але молодого хлопця вабило місто. Він покидає своє рідне село та їде до міста Одеси, де з 1988 по 1994 році  працює шофером. Приїхавши до міста, молодий  Василь знайомиться з гарною дівчиною Катериною. Покохавши один одного, вони одружилися. І в 1989 році Катерина народжує сина, якого вони назвали Денисом. Але Василь дуже мріяв ще про доньку. Тому в коханні в 1991 році у них народжується донька  Ганна. Василь вважав, що діти – це найдорожче, що є у батьків. І в 2000 році в подружжя народжується ще одна донька Валентина.

     Василь Олегович завжди намагався допомагати людям і бути корисним в суспільстві. Тому в 1994 році він йде на службу в пожежну охорону, де працює до 2000 року. «Професія досить небезпечна, але життя людей важливіше», – вважав Василь. Такі думки змусили його в 2007 році вступити на службу ДСНС України.  Але через стан здоров’я в 2014 році Василь змушений був піти на пенсію.

     2014 рік – це початок АТО. Не зважаючи на свою хворобу, яку Василю вдалося приховати від військкомату записався до ТРО ЗСУ. І вже в 2014 році був мобілізований у третій хвилі мобілізації у 18 Одеський батальйон територіальної оборони ЗСУ. З вересня 2014 по травень 2015 року виконував бойові завдання в зоні АТО сектору «М». І в цьому ж році був демобілізований. Любов до України, бажання бачити свою країну вільною, щоб над дітьми і онуками було лише мирне небо над головою, керували діями Василя. На полі бою молодший сержант був непримиренний до ворога. За мужність і відвагу  Указом Президента України від 17 лютого 2016 року Килиновича Василя Олеговича було нагороджено відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції».

     Але біль за неньку Україну не покидав Василя. І саме тому в 2016 році він підписав контракт з військовою частиною А1032 ВМС ЗСУ. Під час проходження служби отримав військову кваліфікацію «Сапер» спеціаліст з розмінування І-го рівня. І вже з 24 липня по 28 грудня 2017 року та з 16 квітня по 20 грудня 2018 року брав участь у розмінуванні в районі населеного пункту Балаклія. Це були нелегкі місяці, адже твоє життя висить на волосині, але життя інших людей не менш важливе.

     6 грудня 2017 року за старанність, зразкове виконання службових обов’язків, високий професіоналізм, самовідданість і стійкість, виявлені під час виконання завдань з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та з нагоди Дня Збройних Сил України молодший сержант Килинович Василь Олегович був нагороджений грамотою Оперативної групи координації та управління з питань розмінування м. Балаклія.

     В 2019 році закінчився термін контракту, і Василь Олегович був звільнений з лав ЗСУ. Після служби він іде працювати водієм-бригадиром в Одеський торговий порт.

     Знаючи, що відбувається на Сході України, Василь не міг залишатися осторонь. Тому навесні 2020 року йде від 35 бригади захищати рідну країну в Донецьку область, де пробув пів року. За станом здоров’я його не приймають до лав ЗСУ, і тому влітку 2021 року активно почав займатися волонтерською діяльністю, щоб підтримати наших хлопців на передовій.

     Перший день нападу росії 24.02.2022 року відбився в серці Василя великим болем. Він пішов добровольцем від 35 бригади у м. Миколаїв на військову операцію.  Молодший сержант свято вірив, що дуже скоро народ України звільнить рідну країну від загарбників, і він разом з побратимами дійде до кордону з росією.  Але смерть прийшла несподівано. 18.03. 2022 року під час ракетного удару рашистів по місту Миколаєву Василь Олегович загинув.