Павлишен Микола Миколайович

06 березень 1967 – 20 листопад 2025

     

     Народився Микола Миколайович 06 березня 1967 року в селі Яланець Томашпільського району Вінницької області у родині простих колгоспників. Повну середню освіту здобув у місцевій школі, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною.

     Військова кар’єра Миколи Миколайовича є вражаючою.

     Служба майбутнього бойового полковника почалась зі строкової служби, під час проходження якої майбутній офіцер проявив визначні лідерські якості та фізичну підготовку.

     Після завершення строкової служби у 1986 році вступив до Рязанського повітряно-десантного училища на факультет десантно-штурмових військ.

     Після випуску лейтенант Павлишен був направлений на проходження служби в м. Хирів Львівської області. У даному підрозділі пройшов перші сходинки офіцерської військової служби, починаючи з посади командира взводу до командира десантного батальйону військової частини.

     У червні 2002 року закінчив Національну академію оборони та приступив до служби в одній із найкращих десантних бригад на посаді заступника командира бригади.

     Наприкінці 2003 року Микола Миколайович почав викладацький шлях для покращення підготовки майбутніх офіцерів у Військовій академії в Одесі, а згодом — у Львівській національній академії. Пройшов шлях від викладача до заступника начальника факультету та начальника кафедри аеромобільних військ. Підготував за час перебування у військовому закладі сотні майбутніх офіцерів, більшість з яких зараз очолюють військові частини та займають керівні посади командування Сил оборони України.

     Під час свого керівництва побратими і колеги завжди відмічали постійне прагнення Миколи Миколайовича до двох речей: допомоги всім людям та саморозвитку.

     У 2010 році звільнився зі служби, однак із початком російського вторгнення у 2014 році, за покликом серця, повернувся до війська. Сформував батальйон спеціального призначення «Шторм» у м. Одеса і очолював його протягом двох років. Підрозділ успішно виконував складні бойові завдання на сході країни та здобував «трофеї» у вигляді броньованої техніки та озброєння.

     «Берегти життя солдата, тому що це найбільша цінність» — цінність, яку він постійно демонстрував, ризикуючи всім.

     Згодом полковник займав керівні позиції в проукраїнських громадських організаціях, був головою Спілки ветеранів АТО Одеси, щоб об’єднувати та підтримувати наших людей і формувати національно-патріотичне суспільство.

     У 2019–2020 роках за покликанням продовжив службу вже в прикордонних військах на посаді начальника центру підготовки мобільних сил та резервістів Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України, а згодом звільнився в запас.

     20 грудня 2021 року, розуміючи подальше загострення на фронті, яке готував ворог, Микола Миколайович поновлюється на службі на одну із ключових посад в оперативному командуванні «Південь» Сухопутних військ ЗСУ.

     З початком повномасштабного вторгнення полковник Павлишен Микола Миколайович очолював оборону одного зі стратегічних об’єктів у м. Южноукраїнськ та не допустив прориву військ противника. Згодом ефективними управлінськими діями зміг організувати оборону та забезпечити безпеку в заданому регіоні. Через декілька місяців полковник Павлишен оперативно почав виконувати бойові завдання заступника командувача угруповання військ, бригадного генерала Драпатого, на південному напрямку з метою якнайшвидшого виконання завдань із деокупації Херсонщини.

     Микола Миколайович увесь час проводив у зоні бойових дій або на полігонах, готуючи людей, щоб наша країна могла вистояти та перемогти. Микола Миколайович завжди щиро вірив у наших людей, в українську ідентичність та наш дух.

     Микола Миколайович був найкращим прикладом офіцера, людиною честі, вірності , сили та витримки. На нього рівнялись всі хто його добре знав.

     Микола Миколайович віддав країні найцінніше — своє життя. Був вірним присязі народові України до кінця. Загинув під час виконання службових завдань 20 листопада 2025 року. Похований офіцер на західному кладовищі в м. Одеса.