Безбар’єрність для всіх: пріоритетом 2024 року стануть доступні послуги в кожній громаді
Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору до 2030 року ініційована першою леді України Оленою Зеленською. Стратегія спрямована на формування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності для всіх груп населення.
11 грудня відбулося підсумкове у 2023 році засідання Ради безбар’єрності за участю першої леді України Олени Зеленської та під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. У засіданні взяли участь Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук та голови профільних комітетів Верховної Ради України, міністри, представники судової влади і Центральної виборчої комісії, міжнародних організацій, посли Європейського Союзу і Канади, начальники обласних військових адміністрацій, представники громадянського суспільства. Долучився до заходу також Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак.
Під час засідання було презентовано результати реалізації флагманських проєктів міністерств із запровадження безбар’єрності, а також — плани та пріоритети на наступний рік. Серед них, зокрема:
- безбар’єрність освітніх, медичних, банківських, транспортних, соціальних, адміністративних, працевлаштування та інших послуг, які мають бути більш зручними та доступними впродовж усього маршруту користувача, з урахуванням потреб кожної людини;
- безбар’єрність у громадах — запровадження рішень, розроблених Урядом, на рівні місцевого самоврядування. Можливість для людей отримати безбар’єрні послуги у своїй громаді має стати обов’язковим елементом впровадження політики безбар’єрності в містах і селах.
Олена Зеленська зазначила, що на другому році повномасштабної війни українці відчувають ще більший запит на безбар’єрні рішення. Від цього сьогодні залежить не лише якість життя, а й безпека громад. «Можна сказати: «Війна, що ви хочете. Бар’єрів стало більше – і фізичних, із пересуванням та доступністю, і економічних – безробіття, і соціальних – велике навантаження на всіх взагалі». Але це не аргумент. Бо кожне життя цінне. І його якість має значення. Ми не обираємо часи, в які нам жити, але ми можемо боротися», – сказала Олена Зеленська.
Безбар’єрність сьогодні – це нагальна необхідність для мільйонів українців. Для людей різних вікових груп, професій, соціального походження. Особливо акцентуємо увагу на потребах наших захисників. Наш обов’язок – усунути для них усі перешкоди, які стримують адаптацію, реабілітацію та самореалізацію. Також посилюємо взаємодію з органами місцевого самоврядування. Адже саме від них залежить кінцевий результат», — зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Мачей Янчак, Голова Офісу Ради Європи в Україні, також представив роботу, що була проведена в межах проєкту «Посилення соціального захисту в Україні» задля впровадження Стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні у 2023 році та поділився планами на наступний рік. “Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні – це не лише слова для Ради Європи. Вона закріплює принципи, передбачені Європейською соціальною хартією. Стратегію було розроблено за експертної підтримки Ради Європи у 2021 році. Зараз Рада Європи продовжує підтримувати її реалізацію шляхом системного моніторингу Планів заходів та комунікації результатів. У 2024 році ми плануємо продовжити тісну співпрацю з Радницею-Уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності, аби донести філософію змін, закладених Стратегією, на рівень громад, щоб справжній зміст Стратегії та її принципи стали зрозумілим, а послуги, що надаються на рівні громад, були безбар’єрні та побудовані відповідно до потреб людей. Таким чином, ми продовжуватимемо підтримувати подальше успішне впровадження реформи безбар’єрного простору в Україні. Ми чудово розуміємо її пріоритетне значення для українського суспільства сьогодні”, – підкреслив Мачей Янчак, Голова Офісу Ради Європи в Україні.
Проєкт Ради Європи «Посилення соціального захисту в Україні» надає сприяння у реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року; зокрема експертну підтримку для моніторингу виконання її Планів заходів.