Наслідки окупації Криму: порушення прав людини, руйнування культурної спадщини та знищення півострова.
Рф принесла в Крим політично вмотивовані переслідування, насильницькі зникнення, вбивства, позбавлення свободи слова та віросповідання, мілітаризацію дитинства, загрозу руйнування української культурної спадщини, екологічну небезпеку.
Злочинна присутність рф в Криму є постійним джерелом небезпеки не тільки для Азово-Чорноморського регіону, але насамперед й для самих жителів Криму, адже ніхто не застрахований від політично вмотивованих переслідувань та загострення дефіциту безпеки. Окупація Криму рф позбавила корінні народи півострова законних прав та обмежила їх можливості для розвитку. Корінний народ України, зокрема кримські татари, стали об’єктом переслідувань та утисків за національною ознакою з боку окупаційної влади.
Рф протягом окупації не будувала гідне життя для жителів Криму. Натомість вона споруджувала вигідну для себе військову базу, усвідомлено та планомірно перетворюючи Крим на потенційно небезпечний регіон для людей, які там проживають. Окупація Криму закриває можливості розвитку кримської молоді, звужує опції щодо вибору місця навчання та роботи, а також позбавляє відчуття безпеки.
Рф системно руйнує та грабує культурну спадщину в Криму. Незаконні археологічні розкопки, знищення пам’яток культури (зокрема Ханський палац у Бахчисараї), розміщення на них військових об’єктів та вивезення музейних колекцій – лише відомі нам злочини рф проти спадщини у Криму.
Російська федерація перетворила окупований Крим на військову базу, а цивільне населення півострова використовує як живий щит та “гарматне м’ясо”, незаконно мобілізуючи українських громадян на війну. Країна-агресор використовує окупований півострів для посилення міжнародної ескалації, дистрибуції агресії, небезпеки та порушення міжнародного права.
Через окупацію Чорне й Азовське моря зараз заблоковані для світу, що становить загрозу для всього Азово-Чорноморського регіону, перетворивши Азовське море на своє внутрішнє озеро. Лише деокупація Кримського півострова посилить безпекову складову в Азово-Чорноморському регіоні.
Україна відкрита до співпраці з міжнародними організаціями та країнами, які прагнуть допомогти звільнити Крим і підтримують нашу територіальну цілісність.»
Шлях до перемоги лежить через деокупацію Криму
- Крим – це невіддільна частина території України у межах її міжнародно визнаних кордонів. Відповідно до Формули миру Президента України Володимира Зеленського, суверенітет, незалежність, єдність і територіальна цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води, повинні поважатися згідно зі Статутом ООН і принципами міжнародного права. Це є складовою демократичного світу та захисту світового порядку на основі принципу мирного співробітництва.
- Війна рф проти України почалася не 24 лютого 2022 року, а у 2014 році зі збройного вторгнення рф у Крим.
- Війна рф проти України почалася з окупації Криму, тому визволення Криму є необхідною умовою завершення війни.
- Будь-які територіальні поступки державі-агресору, зокрема щодо Криму, неприпустимі. Вони лише посилять апетити окупанта і призведуть до повторної агресії та подальшого порушення прав наших громадян.
- Для України дипломатичні та мирні методи розв’язання конфліктів завжди були та залишаються найбільш прийнятними. Проте, після того, як рф почала повномасштабне вторгнення, Україна вимушена використовувати й інші шляхи деокупації всіх своїх територій та звільнення громадян України, зокрема військовим шляхом.
- Територія Кримського півострова тимчасово окупована рф, а не анексована. Україна в праві застосувати для відновлення та захисту своєї територіальної цілісності всі способи, які необхідні та не заборонені міжнародним правом і національним законодавством.
- Звільнити Крим від окупації – забезпечити нову систему безпеки Азово-Чорноморського регіону.
- Міжнародна спільнота підтримує територіальну цілісність України та ніколи не визнавала й не визнає спробу окупації Криму росією. Це закріплено в численних міжнародних резолюціях, зокрема Генеральної асамблеї ООН.
- Санкційний тиск міжнародної спільноти на рф працює та є одним із необхідних інструментів для якнайшвидшої деокупації Кримського півострова.
- Україна високо цінує людське життя та дотримується положень міжнародного права при звільненні своєї території.