Новій Долині – 67 років!
Після Другої світової війни на землях, яких зараз розміщено село Нова Долина, знаходилось підсобне господарство Одеської залізниці, аеродром та декілька житлових будинків.
Датою заснування села можна вважати 1957 рік, коли на землях колгоспу ім. Фрунзе почали будувати житлові будинки для працівників господарства. З кожним роком село розросталося все більше і більше. Кількість його жителів ставала чисельнішою, що спонукало до розвитку інфраструктури села.
У грудні 2019 року в результаті добровільного приєднання Нова Долина ввійшла до складу Авангардівської територіальної громади, що стало стартом для змін та розвитку населеного пункту.
За останні роки село неймовірно змінилося. Сучасні дитячий та спортивний майданчики, скейт-парк, мультифункціональний майданчик з міні-футбольним та бейсбольним полями і воркаутом біля Новодолинського ліцею відразу кидаються в око, як тільки потрапляєш в центральну частину Нової Долини. Тож молодь і люди старшого покоління мають де з користю провести свій вільний час, що раніше було проблемою.
І зараз село мало б зазнати чимало позитивних змін, якби не війна, яка змусила заплановані проєкти поставити на паузу та спрямувати всі свої сили й можливості на боротьбу з агресором та забезпечення збереження життя і здоров’я жителів громади.
Навесні цього року було завершено облаштування новозбудованого укриття в ЗЗСО «Новодолинський ліцей», що дозволило дружній шкільній родині знову возз’єднатися та продовжити навчання в очному форматі.
Працівники освіти і культури, а також їхні учні та вихованці продовжують активно долучатися до волонтерської діяльності, влаштовуючи різноманітні благодійні акції та ярмарки, підтримуючи тим самим наших відважних воїнів.
З повагою односельці відносяться до людей старшого покоління, чия мудрість та життєвий досвід нині допомагають молоді розвивати рідне село та підтримувати його традиції. Адже життя продовжується, незважаючи ні на локальні, ні на глобальні потрясіння. Кожен новий день приносить радощі і смуток, удачі і розчарування. Але не полишає надія: завтра має бути краще!
Тож тримаємо стрій і не втрачаємо віри!
Світлана Дідух
