Картина на уламках ракети
Війна — це завжди руйнування, знищення, смерть. Культура, мистецтво — це творіння, життя. Що може митець зробити під час війни, чим допомогти своїй країні, яке місце під час війни займають культура та мистецтво?
Під час Другої світової прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль відмовився від пропозиції одного з міністрів скоротити витрати на культуру заради оборони. «А за що ми тоді воюємо?» — запитав Черчилль. Ця історія доводить, що культура і мистецтво важливі навіть в умовах війни.
Нині, під час російсько-української війни, кожен українець боронить свій фронт: і не лише військовий, волонтерський, гуманітарний чи інформаційний, а й фронт мистецький.
Нещодавно в соціальних мережах набрало популярності фото з розписаним уламком російської ракети, яку збили сили ППО на Одещині. Ця робота належить авангардівському художнику Роману Єсарєву, який перетворив те, що несло смерть, на витвір мистецтва, що захоплює.
Портрет українки на зупинці в селищі Хлібодарське
Роман є надзвичайно талановитою людиною та справжнім патріотом. Завдяки його творчості звичайні будівлі та споруди перетворюються на неповторні творчі об’єкти. Яскраві сафарі на стінах дитячого садка «Мадагаскар», креативні та енергійні абстракції біля скейт-парку в с.Нова Долина, зупинка в українському стилі з золотим колоссям пшениці в смт Хлібодарське та ще багато інших унікальних робіт Єсарєва можна побачити у Авангардівській громаді.
У грудні минулого року під час нагородження громад — переможців Всеукраїнського конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» його картину з зображенням дитячого садка «Мадагаскар», як успішної практики будівництва об’єкту соціальної інфраструктури при співфінансуванні з трьох джерел: державного, обласного та селищного бюджетів, було передано Міністерству розвитку громад та територій України.
Проте майже з самого початку війни цьому молодому та талановитому художнику довелося поєднати творчість з управлінськими функціями. Роман у такий непростий час та в силу складних обставин, очолив Авангардівський будинок культури та відпочинку, що в умовах війни кардинально змінив формат своєї роботи.
Починаючи з березня на базі будинків культури у всіх населених пунктах Авангардівської громади було облаштовано волонтерські пункти, де організовано збір речей першої необхідності для наших бійців та для людей із евакуйованих територій.
Працівниці мистецьких студій, а також небайдужі жителі громади згуртувалися для плетіння маскувальних сіток, а пізніше — кікімор, що є вкрай важливим для захисників.
Вже традиційними стали благодійні ярмарки на підтримку ЗСУ у всіх населених пунктах громади, під час яких, поки гості обирають, що придбати, та смакують домашньою випічкою, артисти будинків культури співають патріотичні пісні та влаштовують театралізовані дійства.
А сьогодні на базі будинків культури працюють ще й «Пункти незламності», яких в громаді вже сім.
Та попри все поруч зі всіма завданнями Роман знаходить час для творчості. З-під його пензля з’являються нові картини, на яких оживають краєвиди рідного Авангарду.
Навесні, коли командою місцевих волонтерів було ініційовано благодійну акцію на підтримку наших захисників «Код нації єднає світ для перемоги України», суть якої полягала в тому, що кожен, хто за покликом душі власноруч створює чудові вироби (вишиває вишиванки, рушники, плете коралі, намисто, вироби з бісеру, малює картини тощо), може допомогти нашим славним воїнам, Роман передав волонтерам свої картини, кошти від продажу яких було спрямовано на підтримку ЗСУ.
Сьогодні його творчість відома й за межами країни. Його картину представниками делегації з Авангарду вручено муніципалітету німецького містечка Бад-Верісгофен, земля Баварія, жителі якого, переймаючись ситуацією в Україні, влітку ініціювали збір гуманітарної допомоги, яку передали для ВПО громади.
А картину з новозбудованою школою передано в подарунок делегації зі Сполучених Штатів Америки, яку очолив директор української місії міжнародної організації «Життєві ресурси» Джон Кахельман.
Також, Роман продовжує працювати з дітьми у мистецькій студії, зокрема з дітками внутрішньо переміщених осіб. Він, як і всі українці, щиро вірить у найскорішу перемогу України та впевнено тримає свій — мистецький — фронт.
Юлія СЛОБОДЯНЮК опубліковано в Вечірня Одеса